| |
-
23.09.2009 р.
Учні недільних шкіл міста Луцька поділились враженнями про літнє паломництво до Словаччини.
Розпочалось навчання у Недільних школах міста Луцька, і православна дітвора знову зустрілась після довгих літніх канікул сповнена новими спогадами і морем вражень. Адже цього літа з благословення митрополита Ніфонта Волинська єпархія провела для учнів недільних шкіл численні просвітницько-розважальні заходи, було організовано відпочинок у православних літніх таборах і звершено ряд паломницьких поїздок.
Для двадцяти юних волинян особливо пам’ятною стала поїздка до Словацької республіки, яка була звершена партнерськими зусиллями Волинської єпархії і клірика Пряшевської єпархії у Словаччині протоієрея Михаїла Рошича (http://orthodox.lutsk.ua/news/2009/0329/001.html). Під час паломництва дітьми опікувався педагогічний колектив на чолі з луцьким кліриком протоієреєм Олександром Мазураком. П’ять днів учні недільних шкіл знайомились з православним життям Словаччини, зустрічались з цікавими людьми, милувались славетними гірськими краєвидами.
Теплі спогади залишило після себе проживання у дитячому будинку-інтернаті у селищі Межилаберці, де українські діти змогли не тільки насолодитись європейським комфортом, але і відчути доброзичливу і християнську атмосферу, у якій зростають вихованці закладу. Слід зауважити, що цей дитячий будинок на ряду з багатьма іншими закладами знаходиться у відомстві Православної Церкви у Словаччині і фінансується державою – дійсно, цивілізований підхід до вирішення багатьох соціальних проблем, на який слід би було звернути увагу і Українським можновладцям.
На все життя запам’ятається дітям проходження туристичним маршрутом по Татрах. Гори, красою яких насолоджуються, переважно, заможні туристи, на цей раз бентежили уяву простих волинських дітей, багато з яких бачили гори вперше у житті. Коли враження від побаченого почали переливатись через край, багато хто із захопленням ділився своїми емоціями. Здавалось, що очі, які звикли до плаского Волинського рельєфу, відмовлялись вірити побаченому – здавалось, що гірські пейзажі лише декорації, або що усе це проходить уві сні.
Незвичним був для волинян і устрій парафіяльного життя у православній Словаччині. Відсутність хорів і спів богослужбових текстів усіма прочанами, які знають основи церковного уставу, сидіння під час богослужіння, незвичний церковний етикет – усе це здивувало волинських гостей. І раптом, на фоні цієї «екзотики» приємний сюрприз – богослужіння ведеться на рідній церковнослов’янській мові, яка для Українців у Словаччині виявилась зрозумілішою за розмовну.
П’ять днів пролетіли наче п’ять хвилин. І лише вдома, як це часто буває, прийшло усвідомлення того, яке диво сталось з людиною, якої небесної ласки сподобилась вона. Залишилось лише подякувати Господу і згадати у молитві тих, чиїми стараннями збагатився невеликий, поки що, досвід життя у Христі юних православних Волинян. Досвід – безцінний для діяльного віросповідання майбутніх прихожан волинських храмів, чиєю вірою буде жити православна Волинь через кілька років.
Фоторепортаж події
Прес-служба Волинської єпархії УПЦ (
www.orthodox.lutsk.ua
)
|
|
