ХРИСТИЯНСЬКІ КАТАКОМБИ В РИМІ (частина IІ)

Перші християни жили серед язичницького і ворожого суспільства. За часів гоніння Нерона (64 р. н. е.) їхня віра вважалась «дивним і незаконним марновірством». Християн сторонились і ставились до них з недовір'ям, їх підозрювали і обвинувачували в найгірших злочинах, їх переслідували, кидали у в'язниці, засуджували на смерть. Не маючи можливості сповідувати свою віру відкрито, християни користувалися символами, зображували їх на стінах катакомб і часто вирізали на мармурових плитах, якими закривали могили. Християни дуже любили символіку. Символи були видимим нагадуванням їхньої віри. Термін «символ» означає конкретний знак чи фігуру, під якою згідно з намірами автора, розуміють ідею чи духовну реальність. Основними символами перших християн були Добрий Пастир, «Оранта», монограма Іісуса Христа та риби.

Добрий Пастир з ягням на плечах уособлює Христа і душу, яку Він врятував. Цей символ частозображується фресками на стінах саркофагів, на статуях і часто гравіюється на могильних плитах.

Оранта - зображення людської фігури з піднесеними руками, символізувало людину, яка молиться.

Монограма Христа утворена переплетенням двох букв грецького алфавіту: X (хи) і Р (ро), які є першими двома буквами сло¬ва «Христос». Якщо на могильній плиті була нанесена така монограма, то це означало, що там похований християнин.

«Риба» грецькою звучить "ІХФІС". Літери цієї словоформи, написані вертикально, утворювали акровірш: Іісус Христос, Син Божий, Спаситель. Акровірш - грецький термін, що означає, складені в слово, перші літери кожного рядка чи параграфу якогось тексту. Риба дуже поширений символ Іісуса Христа.

Також відомі інші символи, такі Як голуб, літери альфа й омега, якір, пташка фенікс і т.д.

Голуб з оливковою гілкою - біблійний символ благої звістки (Бут. 8,11).

Альфа й Омега є відповідно першою і останнью буквами грецького алфавіту. Вони показують, що Христос - початок і кінець всіх речей.

Якір - символ спасіння душі, що мирно досягла пристані вічності.

Фенікс - міфічна аравійська пташка, яка згідно із стародавніми міфами, через тисячу років воскресає зі свого попелу і є символом воскресіння тіл.

Гробниці мучеників, іноді прикрашали фресками, які зображували біблійні сцени Старого і Нового Завітів. Деякі з них мали яскраво виражену суть. Символи і фрески - це мініатюрна форма Євангелія, коротке вираження Християнської віри.

У Римі існує більше шестидесяти довжелезних і величезних катакомб. Також їх було знайдено в містах Сієні, Больцано, Неаполі, у східній Сіцилії та у Північній Африці. Система підземних тунелів не була винаходом християн, її поява не спричинена переслідуваннями, але перші християни тут молились і гуртувались як діти Божі. Християни перейняли будову катакомб, які існували вже давно як сітка підземних коридорів, і розвинули її, зробили широкою та багаторівневою сіткою галерей. До речі, шанування мучеників, похованих у катакомбах, теж зумовило швидкий розвиток деяких із них.

На сьогодні Римські катакомби відвідали вже тисячі па-ломників з усього світу. Адже вони, з їхнім багатством фресок, надписів, скульптур і т. ін. вважаються справжніми архівами ранньої Церкви, які говорять нам про її звичаї і традиції, обряди, вірування та християнські догмати, саме так, як їх розуміли, викладали та практикували в той час.

Перші християни не хоронили свою віру під землею, вони жили звичайним життям як прості люди у своїх сім'ях, у суспільстві, займалися роботою, і всюди свідчили про Христа. Проте саме в катакомбах, заступництвом святих мучеників, християни знайшли ту силу і підтримку у випробовуваннях і переслідуваннях, про яку молились Богу. Християни перших століть були прекрасним свідченням віри у Христа, за яку багато хто з них віддав своє життя, тому мучеництво стало знаком прославлення Церкви.

Незважаючи на те, що катакомби - просто кладовища, проте вони звертаються до розуму і сердець відвідувачів тихою і зрозумілою мовою. У катакомбах все говорить більше про вічне життя, ніж про тимчасову смерть. Кожна галерея, через яку проходять паломники, кожний символ чи живопис, який вони бачать, кожний надпис, який вони читають оживляє минуле, є посланням віри та християнським свідченням. Саме тому відвідування катакомб не може бути всього-навсього оглядом визначної пам'ятки чи культурною археологічною подорожжю, це відвідування має стати істинним паломництвом віри до однієї з історичних пам'яток, яка найкраще розповідає про життя і мучеництво Християнської Церкви перших століть.