ПРИЙШОВ ПІСТ – МАТИ ЦЕЛОМУДРІЯ…

Царство Боже – це не їжа і пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі ( Рим. 14, 17).

Більшість людей вже не сумніваються в благотворному впливі посту на душу і тіло людини. Піст (щоправда, як дієту) рекомендують навіть світські лікарі, відзначаючи позитивну дію на організм відмови на деякий час від тваринних білків і жирів. «Піст у повному його розумінні, – кращий спосіб збереження і укріплення здоров’я», – писав святитель Феофан Затворник. Проте значення посту зовсім не в тому, щоб схуднути чи тілесно підлікуватися. Той же святитель Феофан називає піст «курсом лікування душ, лазнею для обмивання всього старого, брудного».

Але чи очиститься наша душа, якщо ми не з’їмо, скажімо, м’ясну котлету або салат зі сметаною в середу або п’ятницю? Або, можливо, ми відразу потрапимо в Царство Небесне тільки за те, що взагалі не їмо скоромного? Навряд чи. Дуже вже просто і легко далося б тоді те, заради чого Спаситель прийняв страшну смерть на Голгофі. Ні, піст – це перш за все духовна вправа, це можливість розіп’ятися з Христом і в цьому суть – нашої малої жертви Богу.

Важливо розгледіти в постові заклик, який вимагає нашої відповіді і зусилля. Заради своєї дитини та близьких нам людей ми змогли б голодувати, якби треба було вибирати, кому віддати останній шматок. І заради цієї любові готові на будь-які жертви. Піст – такий же доказ нашої віри і любові до Бога. Любимо ми, істинні християни, Бога? Пам’ятаємо, що Він глава нашого життя, чи, в суєті, забуваємо?..

А якщо не забуваємо, то в чому ж полягає ця мала жертва Спасителю нашому – піст? Жертва Богу – смиренний дух (Пс. 50, 19).

Суть посту не лише в тому, щоб відмовитися від деяких видів їжі чи розваг, а в тому, щоб наблизитися до Бога. Саме це і має на увазі преподобний Ісаія Відлюдник, коли говорить: «Душевний піст полягає в утриманні від пристрастей».

Піст – це час служіння Богу молитвою і стриманням. Піст готує душу до покаяння. Коли усмиряються пристрасті – прояснюється духовний розум. Людина починає краще бачити свої недоліки, у неї з’являється бажання очистити свою совість і покаятися перед Богом. За словами святителя Василя Великого, піст стає крилами, які підносять молитву до Бога. Святитель Іоанн Златоуст пише, що «під час посту молімось особливо уважно, тому що тоді душа легша, нічим не обтяжена і не пригнічується згубним тягарем задоволень». Для такої покаянної молитви піст – найблагодатніший час. «Утримуючись від пристрастей під час посту, скільки у нас вистачатиме сил, ми матимемо корисний тілесний піст», – повчає преподобний Іоанн Кассіан. – І дійсно, чи «можна назвати постом тільки дотримання правил про їжу?» – ставить риторичне питання святитель Ігнатій (Брянчанінов). Так, пророк Мойсей постив сорок днів перед сходженням на гору Синай, де споглядав Бога, говорив з Ним і прийняв Його Закон. Пророка Іллю, як пише свт. Василій Великий, також «піст зробив глядачем великого видіння; бо очистивши душу сорокаденним постом, удостоївся він у Хоривській печері бачити Господа, наскільки можна бачити Його людині». Апостоли і всі християнські подвижники, які досягли святості, свідчать про необхідність посту. Піст – сприятливий час для з’єднання з Христом у таїнстві Причастя. Сам безгрішний Господь наш Іісус Христос, нам для прикладу, сорок днів постив у пустелі, звідки повернувся в силі духу (Лк. 4, 14), здолавши всі спокуси ворога. «Піст є зброєю, яка приготована Богом, – пише преподобний Ісаак Сирін. – Якщо постив Сам Законоположник, то як же не постити тим, які зобов’язані дотримуватися закону?.. До поста рід людський не знав перемоги і диявол не потерпав поразки. Господь наш був вождем і первістком цієї перемоги».

Сам Спаситель словами «цей же рід не виходить інакше, як тільки молитвою і постом» (Мф. 17, 21) вказав нам на можливість визволення від злих духів. Так, з житія священномученика Кипріана та Іустіни відомо, що свята мучениця Іустіна постом і молитвою перемогла блудного біса, насланого на неї волхвом. Постом і молитвою рятувалися від диявольських нападів преподобний Антоній Великий, преподобний Ніфонт та багато інших подвижників, яким ми тепер молимося про допомогу від злих духів.

Піст встановлений для всіх: і для ченців, і для мирян. Він не є обов’язком або покаранням. Його слід розуміти як спасительний засіб, як ліки для кожної людської душі. «Піст не відштовхує від себе ні жінок, ні людей похилого віку, ні юнаків, ні навіть маленьких дітей, – говорить святитель Іоанн Златоуст, – а всім відкриває двері, всіх приймає, щоб всіх спасти».

«Бачиш, що робить піст, – ніби узагальнює все вищесказане святитель Афанасій Великий: лікує хвороби, бісів проганяє, лукаві помисли відганяє і серце робить чистим».

Піст – це чудовий духовний досвід. Він дає нам можливість реально відчути благодатність християнського шляху.